Про УКРЛІТ.ORG

вилежуватися

ВИЛЕ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЛЕЖАТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Довго лежати після сну, лежати відпочиваючи або хворіючи. Ранок був тихий, але холодненький, так гарно було вилежуватись на м’якому сіні (Н.-Лев., III, 1956, 76); В дорозі на гарячку захворіла [Лашка] й довго вилежувалася в старого шляхтича (Ле, Наливайко, 1957, 246); — Я тебе попрошу зараз поїхати додому, лягти і добре вилежатися. Днів зо три, не менше. Ти мені скоро станеш у пригоді, але зі свіжою головою (Собко, Справа.., 1959, 79).

2. Лежачи протягом певного часу, набувати нових якостей. Льон, розстелений у липні і на початку серпня, швидко вилежується і дає волокно найкращої якості (Колг. село, 6.VIІ 1954, 3); Вапняному тісту перед вживанням дають вилежатися два-три тижні (Таємн. вапна, 1957, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 420.

вгору