ВИКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. Кусаючи, виривати, виймати частину з чого-небудь. Семен почав пити варену з миски і край у мисці викусив (Гр., Без хліба, 1958, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 419.