Про УКРЛІТ.ORG

викрадатися

ВИКРАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КРАСТИСЯ, адуся, адешся, док. 1. Вибиратися, виходити звідкись непомітно, крадькома. [Дранько:] Їй-богу, вже Горпина викрадається кудись! (Кроп., І, 1958, 189); Тихо, щоб не грюкнути дверима, викрадаюся надвір (Кач., II, 1958, 80); Одної ночі викрався [Аркадій] через вікно своєї спальні і чкурнув у темінь (Вільде, Сестри.., 1958, 45).

2. тільки недок. Пас. до викрада́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 414.

вгору