ВИКОЛО́ШУВАННЯ, я, с. Стан за знач. виколо́шуватися. Найбільше поживних речовин озимі культури потребують весною — з початку вегетації до виколошування (Хлібороб Укр., 2, 1964, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 410.