ВИ́КЛЕПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́клепати. Вилискувала на бритву виклепана й вигострена коса (Вишня, І, 1956, 316).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 407.