ВИ́КАЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. вика́чувати 4, 5. Коли закінчиться робота в котловані і попередні всі роботи в болотах по перемичках і вийманні землі, і ви-качці води.., тоді тільки згадають будівники, якої величезної складності і трудності шлях пройшли вони в цьому котловані (Довж., III, 1960, 443); — Сходка була. Про викачку хліба говорилося (Гончар, II, 1959, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 404.