ВИЗУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЗУБРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Механічно завчати що-небудь, не вникаючи у зміст. Визубрила текст, як папуга (Донч., V, 1957, 552).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 401.