ВИЗОЛО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЗОЛОТИТИСЯ, иться, док. 1. Вкриватися позолотою; // перен. Набувати золотистого кольору; виділятися золотистим кольором. Десь аж перед світанком на південно-східному схилі Довгої балки, по всій її двокілометровій довжині, визолотилися язикаті вогнища (Вол., Місячне срібло, 1961, 319).

2. тільки недок. Пас. до визоло́чувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 400.