ВИДОБУВА́Ч, а, ч., розм. Те саме, що добува́ч. Надійний фронт видобувачам чорного золота готують гірничопрохідники (Роб. газ., 1.ІV 1976, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 672.