ВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Особа або установа, що видає, випускає у світ друковані твори. Опісля порадила їй Оксана одного видавця, про котрого знала напевно, що приймає подібні праці, як Наталчина (Коб., І, 1956, 341); Бальзак зітхнув, безпорадно розвів руками і попросив вибачення. Йому ще треба попрацювати. Паризькі видавці вимагають (Рибак, Помилка.., 1956, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 382.