ВИГУКО́ВИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до ви́гук 2. Різноманітними елементами вигукового типу, вигуковою інтонацією пронизана знаменита драма-феєрія Лесі Українки "Лісова пісня". Тут ми знаходимо суцільне вигукове плетиво, яке створює загальний тонус драми (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 672.