ВИ́ГРАВІРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гравірувати. Тамара побачила вигравіруваний портрет Леніна (Хижняк, Тамара, 1959, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 378.