ВИГНА́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до вигна́нець. А крик лунав ще довго в чистім полі І невиразною луною долетів До тихої вигнанниці Марії (Л. Укр., І, 1951, 421).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 374.