ВИГАРТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ГАРТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. 1. Гартуючись, ставати міцнішим, пружнішим.

2. перен. Ставати стійким, витривалим, зміцнюватися, набуваючи досвіду і т. ін. З тих, які були там [в Уральсько-сибірській дивізії] рядовими, згодом виростуть командири рот і батальйонів, вигартуються в боях політруки й комісари, командири полків і артдивізіонів (Гончар, II, 1959, 303).

3. тільки недок. Пас. до вигарто́вувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 372.