ВИ́ГАНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. Багато бігаючи, втомитися. Виганявся за день, аж ніг не чую (Сл. Гр.).

ВИГАНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ГНАТИСЯ, ви́женуся, ви́женешся, док. 1. Виростати високим, дуже витягуватися в процесі росту. Осокори й верби гніздами зеленого розкішного гілля виганялися вище од скель (Н.-Лев., II, 1956, 136); В свою пору були вони [штани] й довші, та Антосьо вигнався за рік (Свидн., Люборацькі, 1955, 115); Тополі ще молоді, а вже вигнались далеко вище за будинок (Збан., Старший брат, 1952, 13).

2. тільки недок. Пас. до виганя́ти. Варяги, які появлялись на Русі як загарбники, грабіжники і насильники, виганялися слов’янами (Іст. УРСР, І, 1953, 50); Випили, закусили… Карпо Нехльода поцікавився, у кого ж взята сулія і добрий той апарат, у якому виганявся цей первак (Шиян, Баланда, 1957, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 371.