ВИВІ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок. 1. Крутячись, висуватися з отвору. * Образно. Здавалось: кілька пар очей, то випираючи, то вивірчуючись із очниць, от-от репнуть від натуги і злоби (Стельмах, На .. землі, 1949, 71).

2. Пас. до виві́рчувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 365.