ВИ́ВЕДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вести. Усі були похмурі; усі ждали чогось страшного, — наче усі були на кару виведені (Мирний, І, 1954, 342); — Чи ти здурів, чоловіче, чи що тобі таке? — крикнув ключник, виведений із терпцю (Фр., II, 1950, 261); Через двадцять хвилин директорський стіл рясно вкрився клаптиками паперу з похапливо виведеними формулами й нашвидкуруч зробленими рисунками (Шовк., Інженери, 1956, 151); Крякухи — особлива порода качок, виведена, як нам розповідали, давненько вже в Тульській ніби губернії (Вишня, Весна.., 1949, 139); Отак, як у Харитини в хаті, так у Хведора в дворі..: гній, наче хата, рівно виведений, лопатки, заступи, граблі, ціпи, коси, вила рядочком притулені, повішані, поставлені (Григ., Вибр., 1959, 258); А наостанку велика, майстерно виведена літера F давала на здогад, що либонь то був кінець книжиці (Л. Укр., III, 1952, 741).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 361.