ВИ́ВАЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. 1. Валяючи, убрати в що-небудь, забруднити чимсь. Упустив хліб, виваляв у пісок, — як же його тепер їсти? (Сл. Гр.).

2. Повалити все або більшість. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 360.