ВИВА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ВАЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Підтягуватися на руках. Легко виважившись на руках, Черниш вихопився з окопу (Гончар, І, 1954, 376).

2. Розмахуватися, прицілюючись. Помалу розмахавши за кінець люльку, немовби заміряючись забивати цвяшок у стіну, Василь Андронович виважився й цокнув головкою люльки писаря по лобі (Вас., I, 1959, 129).

3. тільки недок. Пас. до вива́жувати 1-4.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 359.