ВИБЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Блюючи, вивергати, викидати з себе. * Образно. Фашистська гидь пожерла совість, право. Та прийде час — і виблює криваво і побіжить — як та собака — згинці… Борітеся, братове-українці! (Тич., II, 1957, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 354.