ВЕ́РХІВЕНЬ, вня, ч., рідко. Те саме, що верхіве́ць. Уже від самої Турки всі дороги, всі гірські стежки роїлися то пішоходами, ..то верхівцями (Фр., VIII, 1952, 360).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 335.