ВЕРХОРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що верхі́в’я 3. До Галича посунув люд звідусіль.. З верхоріччя і пониззя прибували одна за одною лодьї [човни] (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 337.