ВЕРТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм., рідко. Однокр. до верті́тися 1. Христя метко вертнулася, скочила з полу й побігла в горниці (Мирний, III, 1954, 201); Крутнувся, вертнувся, випорснув і швидше од перекотиполя покотив [Порфир] поза майстернями (Гончар, Бригантина, 1973, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 672.