ВЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. верта́ти 1, 3. Що ж то мені за гуляння, На улицю та й вертання? (Пісні та романси.., II, 1956, 182); Скільки лайки й стусанів мав від матері за порвані штани й пізнє вертання з лісу (Кучер, Прощай.., 1957, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 332.