ВЕРСТА́ТНИК, а, ч. Робітник, що працює на верстаті. Завдання спеціалістів — знайти такі інженерні рішення, які б полегшили роботу верстатника і дали йому змогу, не збільшуючи фізичних зусиль, обслуговувати одночасно кілька агрегатів (Рад. Укр., 28. VII 1962, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 331.