ВЕРСИФІКА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до версифіка́тор. Не вважаючи на його [Глушкевича] версифікаторський талант і на безсумнівно артистичне почуття, ми не почуваємо при читанню його "стихотворений" ані зворушення, ані жалю (Фр., XVI, 1955, 364).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 330.