ВЕ́РМУТ, у, ч. Солодке виноградне вино, настояне на ароматичних травах. П’ю часом трошки вина, що називається вермутом (Коцюб., III, 1956, 328).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 330.