ВЕРБУ́НОК, нку, ч., рідко. Те саме, що вербува́ння. Пішли к Енею на вербунок, Були ж обидва земляки (Котл., І, 1952, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 327.