ВЕНТИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Провітрювати приміщення, здійснювати вентиляцію (в 1 знач.). Якщо температура і вологість повітря більші, ніж потрібно, теплицю вентилюють (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 325.