ВЕЛОСИПЕДИ́СТ, а, ч. Людина, що їздить на велосипеді, займається велосипедним спортом. [Милевський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Л. Укр., II, 1951, 73); Тільки попід тинами летів усе далі й далі якийсь велосипедист, пригнувшись до руля (Кучер, Трудна любов, 1960, 497).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 323.