ВЕЛИЧА́ЛЬНИЙ, а, е, фольк. Який вшановує, звеличує кого-небудь. Величальна пісня; // у знач. ім. велича́льна, ної, ж. Пісня, що співається на весіллі на честь нареченої і нареченого. Вони обсипали молодих квітами й заспівали величальної (Минко, Ясні зорі, 1951, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 321.