ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. великоду́шний. Можна навести багато прикладів великодушності і навіть самопожертви з боку наших людей по відношенню до хворих (Наука.., 7, 1956, 21); — Їдьте скоріше.., — посміхається [Варава] задоволений зі своєї великодушності і жарту (Стельмах, Хліб.., 1959, 82); — Ігоре, — в припливі великодушності звертається до нового свого товариша Василько. — Ти той… Не шкодуй. Ціла буде [безкозирка] (Донч., V, 1957, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 320.