ВЕЛИКОДЕРЖА́ВНИЙ, а, е. 1. заст. Стос. до великої держави, властивий їй.

2. Який не поважає менші народи, прагне до панування над ними; // Який виражає такі прагнення. Вона [соціал-демократична партія Сербії] провадила боротьбу проти великодержавних, загарбницьких планів сербської буржуазії, яка намагалася підкорити собі всі народи Балканського півострова (Нова іст., 1957, 76).

Великодержа́вний шовіні́зм — реакційна буржуазна політика, спрямована на поневолення інших народів і на розпалювання національної ворожнечі між народами. Очолюючи революційний рух трудящих всієї Росії, Комуністична партія вела рішучу боротьбу як проти великодержавного російського шовінізму, так і проти буржуазного українського націоналізму (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 319.