ВДО́ВИЙ (УДО́ВИЙ), а, е. Який вдовіє. Начитався піп удовий, Як святії жили (Рудан., Тв., 1956, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 312.