ВАНТА́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до ванта́жник 1. — Він — хлопець серйозний, та й часу для вас не має… Заняття в училищі, вантажницька робота на пристані та вокзалі (Бурл., Напередодні, 1958, 13); // Стос. до вантажника, власт. йому. За вантажницьким звичаєм, пустили портовики шапку по кругу (Гончар, Таврія.., 1957, 336).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 290.