ВАЛЬЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е, техн. Стос. до вальцювання. Адже цех — приміром, той же вальцювальний — це щось неосяжне, сповнене невгамовного металевого гуркоту (Шовк., Інженери, 1956, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 288.