ВАЛЬКО́ВАНИЙ, а, е. Зробл. із глини. Декотрі жонаті вербівці.. поробили собі вальковані хати (Н.-Лев., II, 1956, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 287.