ВАЛАСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Тинятися, блукати. Мабуть увесь рід її, всі баби і прабаби з пращурами і пращурками були такі ледачі, що по світу валасались та крали (Барв., Опов.., 1902, 366).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 283.