ВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ва́жити. — А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла! (Кв.-Осн., II, 1956, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 277.