ВАГОНОВО́Д, а, ч. Водій трамваю. Згори якраз мчав трамвай, вагоновод ледве встиг загальмувати (Дмит., Розлука, 1957, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 275.