В’ЯЗА́ТИСЯ, в’яжу́ся, в’я́жешся, недок. 1. тільки З ос., перен. Зв’язуватися, поєднуватися в що-небудь ціле. Із них бери зразок прекрасний, З мартенівців, із шахтарів, Чий труд щочасний і незгасний В єдиний в’яжеться мотив (Рильський, II, 1956, 206); Руки роблять одне, а в голові снується і в’ється, мов стружка, ота неспокійна думка, в’яжеться в рими (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 215); // з чим. Поєднуватися, сполучатися з чимось; бути пов’язаним з ким-, чим-небудь. Кожна хатина, кожна місцина була їй відома, з кожною чим-небудь та в’язалося її минуле (Мирний, III, 1954, 364); І всюди він умів щось цікаве оповісти, з кожною дрібницею в’язався якийсь момент його життя (Фр., IV, 1950, 277); Вигляд Друзя, його трудно стримуване хвилювання, все сказане ним ніяк не в’язалося з тим, що лізло Жені в голову якусь годину тому (Шовк., Людина.., 1962, 100).

◊ Не в’я́жеться що — не виходить, не налагоджується що-небудь. Вечеряли також під грушею, до місяця. Пробували налагодити якусь розмову, не в’язалася (Вас., II, 1959, 171).

2. до кого і без додатка, перен., розм. Приставати до кого-небудь. [Тетяна:] Я шаную вашу пайматку,.. то і вам через те спускаю, що ви в’яжетесь до мене (Котл., II, 1953, 50); Стецько стидкий, Стецько бридкий! Цур тобі, не в’яжися! Пек тобі, відчепися! (Пісні та романси.., II, 1956, 17).

3. Зав’язуватися, утворюватися (про плоди). Хай зародить моя нива На співацьку славу, Хай в’яжеться колос в колос Від верха до долу (Федьк., І, 1960, 172); Марко в задумі погладив житні колоски, і вони осипали на його руку свій тихий трепет і оту добру наважнілу росу, з якої буде в’язатись зерно (Стельмах, Правда.., 1961, 389).

4. Пас. до в’яза́ти 1, 3, 5, 6. Вона йде до води,.. зорить на той бік річки, де біля причалу в’яжуться човни (Шиян, Гроза.., 1956, 732); Стіни [будинку] муруються з черепашнику. На першому поверсі вони в’яжуться розчином масної глини, а на другому — цементом (Рад. Укр., 6. IV 1961, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 796.