Про УКРЛІТ.ORG

біснування

БІСНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. біснува́тися. Рясний регіт покрив біснування полковника (Кулик, Записки консула, 1958, 175); * Образно. От-от вже мала впасти на землю злива страшна і лиховісна. Ми стояли під стіною хати, спостерігаючи це біснування огню (Смолич, III, 1959, 442).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 190.

вгору