БІСИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і без додатка. Викликати на біс. Її по кілька разів бісирували, і знов здіймався гамір (Моє життя в мист., 1955, 26); // Виступати на біс.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 190.