БІРМА́НЦІ, ів, мн. (одн. бірма́нець, нця, ч.; бірма́нка, и, ж.). Корінне населення Бірми. Більшість її [Бірми] населення становлять бірманці, один з найдавніших народів Азії (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 188.