Про УКРЛІТ.ORG

більшати

БІ́ЛЬШАТИ, аю, аєш, недок.

1. Ставати більшим, збільшуватися розміром, обсягом, кількісним складом і т. ін. Плата за день ніколи не падала від карбованця; зате більшала іноді й до п’яти (Мирний, II, 1954, 78); Сонце, поволі спускаючись на захід, більшає, немов росте, яснішає (Коцюб., І, 1955, 232); Шхуну гойдало все більше, хвиля більшала й заливала палубу (Трубл., Шхуна.., 1940, 249); // безос. Зростати кількісно; прибувати. Коней на майдані все більшав (Гончар, Таврія.., 1957, 317); // Рости, підростати; розростатися. Більшають діти — більшають і клопоти (Укр.. присл.., 1955, 129).

2. Ставати дужчим, сильнішим; посилюватися (про інтенсивність, ступінь вияву чого-небудь). А жага кохання росла, більшала (Н.-Лев., IV, 1956, 256); Починається лайка, змагання. Крик, гук дедалі все росте, все більшає, просториться (Мирний, І, 1954, 237); А на березі все більшав гомін тисячі білих чалм (Ле, Міжгір’я, 1953, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 186.

вгору