БІЙ, бо́ю, ч.

1. Дія за знач. би́тися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Укр.. присл.., 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б’є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Коцюб., II, 1955, 399).

2. Сутичка ворожих військ або військових з’єднань і т. ін. Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути].. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої Переказували (Мирний, II, 1954, 118); Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: "Ми готові йти до бою!" (Л. Укр., I, 1951, 377); Д о бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Бажан, І, 1946, 115).

Смерте́льний (сме́ртний) бій — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-пебудь з тих, що б’ються. У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Коцюб., III, 1956, 285).

◊ Бра́ти з бо́ю (з бо́єм) — здобувати, переборюючи труднощі; Дава́ти (да́ти) бій кому — рішуче виступати проти кого-небудь. Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Гур., Життя.., 1954, 26).

3. перен. Змагання, боротьба за що-небудь. Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Фр., XIII, 1954, 80); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Сос., II, 1958, 168); * Образно. Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою (Коцюб., III, 1956, 26).

4. розм., рідко. Завдавання ударів; покарання. Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Сл. Гр.).

Би́ти смерте́льним (сме́ртним) бо́єм — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] смертним боєм били дядьки (Стельмах, Хліб.., 1959, 513).

5. Дія за знач. би́ти 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); "Ура-а!" Брязкіт посуди, бійчарок!.. (Мирний, III, 1954, 262).

6. збірн. Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. Як в’яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колг. енц., І, 1956, 113).

7. рідко. Забивання худоби. Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Греб., I, 1957, 103).

8. рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 179.