БІЗО́Н, а, ч. Великий північноамериканський бик, подібний до європейського зубра. Як із Ноєвого ковчега, висипало все.., помчали в степ прудконогі олені та смугасті зебри, дикі монгольські коні та сайгаки, могутні бізони (Гончар, Таврія.., 1957, 322).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 179.