Про УКРЛІТ.ORG

біжучий

БІЖУ́ЧИЙ, а, е.

1. Який біжить, тече; проточний, бігучий (у 2 знач.). Біжуча вода.

2. перен. Який відбувається, здійснюється тепер; поточний. Далі почалися розмови про всякі біжучі діла (Фр., V, 1951, 389); — Біжучі події примусили мене звернути увагу на вузькі місця нашої роботи (Ів., Вел. очі, 1956, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 179.

вгору