БУЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Неспокійний, тривожний. Який учорашній день був для неї тихий та радісний, такий сьогодні бучливий та непривітний (Мирний. III, 1954, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 268.