БУЧИ́НА, и, ж., діал. Букове дерево; бук. Тужив, гукав.. голуб на бучині. Зажурився мій миленький по своїй дівчині (Пісні та романси.., I, 1956, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 268.